Канівський Гетьман Самійло Кошич (Кішка)

 

Біографія кошового отамана Самійла Кішки є одною з найславніших сторінок боротьби українського народу проти чужоземного поневолення. Самійло Кішка є одним з найвеличніших козацьких героїв, що з молодих літ присвятив своє життя обороні України.

Самійло Кішка (1530 – 1602) – шляхтич брацлавський з українського роду Кошичів або Кошків гербу Доленга. Засновник Хортицької та Томаківської Запорізьких Січей. Кошовий отаман Війська Запорізького (1564 — 1573, 1599 — 1602). Народився близько 1530 року у шляхетській сім’ї в Каневі, здобув добру освіту.


З 1550 року Кішка брав участь у походах Дмитра Вишневецького, де набув великого бойового хисту, завзяття та великого авторитету серед козацтва. Тому не випадково, що після загибелі Вишневецького його у 1564 році обирають Гетьманом. 


Ставши Гетьманом, Кішка взявся продовжувати справу Вишневецького, в першу чергу відкрити запорожцям шлях до моря. Ударами з моря можна було успішно атакувати не тільки вороже узбережжя, а і потрапити в центр Османської імперії. Самійло Кішка модернізував козацькі байди і з тих пір вони увійшли в історію і український фольклор як чайки.
Козацькі чайки при Самійлі Кішці робилися довжиною до 25 метрів і шириною до двох метрів. Днище чайки видовбували зі стовбура дерева, до якого прикріпляли опруги, тобто шпангоути, на які нашивали дерев’яні борти. Днище забивалося дошками, і під такою палубою зберігалися харчі і зброя.


На чайці встановлювали до 15 -20 пар весел, вітрило та 4 малі гармати-фальконети, які могли стріляти у різних напрямках. Упродовж бортів чайку обв’язували очеретом, що надавало їй впевненої плавучості та охороняло борти від куль і стріл. Така чайка брала в похід 40-70 козаків екіпажу. Вперше Самійло вийшов у Чорне море у 1567 році і протягом двох років штурмував міста Козлов, Ізмаїл, Кілю, Білгород та Очаків, нещадно громив турецькі галери в морі. Розлючений морськими походами турецький султан у 1568 році підтягує до Очакова регулярний флот, погрожуючи польському королю великою війною, якщо той не приборкає «шалених» козаків та їхнього ватажка. Переляканий Сигізмунд II Август видав наказ, де вимагав, щоб козаки «зійшли з Низу» (тобто із Запоріжжя), оселилися біля прикордонних замків, записалися до реєстру на королівську службу і воювали лише там, де їм накажуть воєводи чи старости. За це польський уряд обіцяв запорожцям високу платню. Понад усе польський король призначив над козаками коронного гетьмана — шляхтича Яна Бодовського. Частина козаків погодилася на пропозицію короля. Їх стали називати реєстровими.


У 1573 році в одному з морських походів ескадра Самійла Кішки зазнала поразки від турецького флоту, а сам кошовий потрапив у полон і був прикутий двома ланцюгами до весла на галері, де перебував близько 26 років. Турки понад усе хотіли щоб Самійло відрікся православної віри і прийняв іслам, його намагалися купити пропонували розкішне життя Туреччині і рабинь, але Самійло рішуче відкинув ці посули.

Розлюченні бусурмани ламали кістки і знімали пасма шкіри зі спини Кішки, але ніщо не могло зігнути волю Гетьмана. Самійло не хотів зраджувати свої землю та православну віру. У 1599 Самійло здійснив неймовірне у 70 років він організував на турецькій галері повстання українських невільників. Під час повстання Самійло особисто вбив Алкан пашу турецького «князя» Трапезунда розрубавши його тіло на три частини. Колишні невільники перебивши команду, щасливо повернулися в Україну. Повстання невільників на чолі з Самійлом Кішкою оспівано в українській народній думі «Самійло Кішка».


У цей же рік запорожці вдруге обирають Самійла Кішку Гетьманом. Самійло одразу ж взявся організовувати великий похід у Чорне море, рятувати братів-запорожців, які напередодні разом з колишнім гетьманом Скалозубом зазнали в поході поразки і потрапили в турецьку неволю.


За народними переказами, помста Самійла Кішки туркам була страшною. У зустрічному морському бою запорожці знищили турецьку ескадру і вперше здійснили атаку в серце Османської імперії, півострів Малу Азію, зруйнувавши міста Трапезунд та Синоп. 
Це був останній морський похід запорожців під керівництвом Самійла Кішки. Успішний похід в Чорне море примирив низових козаків з реєстровими, зміцнив славу старого Гетьмана: наприкінці 1599 року та в 1600 році Гетьман проводить успішні військові походи в Молдову, після яких домігся від польського короля Сигізмунда ІІІ Вази скасування баніції (закону про визнання козаків поза законом), що привело до визнання козацтва, як суспільного стану.

Перебуваючи в Києві, на честь свого визволення з турецької неволі Самійло Кішка збудував церкву Миколи Доброго, яка збереглася і до сьогодні. 
В 1601—1602 роках Кішка на чолі 4-тисячного козацького загону брав участь у польсько-шведській війні у Лівонії.


Гетьман загинув у бою під Фелліном 28 лютого 1602 року (біля міста Полтсамаау, Лівонії). Оплакавши тяжку втрату, козаки з великою шаною перевезли тіло Гетьмана до його рідного Канева і поховали за козацьким звичаєм під залпи гарматного салюту на горі Старий Клад, яка пізніше дістала назву Чернеча гора, і де з часом був похований Тарас Шевченко.


Гетьману Самійлові Кішці належить видатна сторінка в історії України. Він був один із засновників першої Запорізької Січі.

Він став першим флотоводцем, який відкрив козацькому флоту шлях в Чорне море.

Самійло Кішка вдосконалив і пристосував козацьку чайку до морських походів, створив тактику бою козацької ескадри з турецьким флотом та тактику штурму морських фортець. Ім’я Самійло Кішки навіки закарбувалося в людській пам’яті, як втілення незламності козацького духу.

Хай слава про великого гетьмана лунає вічно!

Напишіть відгук