Як Великдень у Каневі святкували

1

У ніч з суботи на неділю, 12 квітня, на Велике православне Свято Христового Воскресіння, козаки Канівсько-Трахтемирівської Січі, разом із багатьма прихожанами Свято-Успенського Георгіївського Собору, традиційно були присутні на всеношній святковій Божественій Літургії.

Храм був вщерть заповнений вірними канонічній Православній Церкві прихожанами. Також, традиційно, дуже багато людей зібралося біля старовинного канівського Собору.
Тепла квітнева погода зустріла усіх канівчан у це Велике християнське Свято.

О півночі, від священника пролунали святкові радісні слова: “Христос Воскресе!”. На що люд радісно відповідав: “Воистину Воскресе!”.
Потім відбулася хрестна хода довкола Успенського Собору у супроводі дзвонів – цей обхід символізує жінок мироносиць, які зранку прийшли до Божого Гробу.
На прикінці, під самісінький ранок, священнослужителі освятили кошики з святковими продуктами усім хто завітав до Собору.

Офіційна назва цього християнського свята є Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, а також Пасха та Неділя Воскресіння Господнього.3

Назва Пасха походить від староєврейського «песах», що означає «перескочити», «перейти». Євреї відзначали це свято, як день визволення Ізраїлю з єгипетського рабства. Для християн – це Свято Визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола.

5

У ІІ столітті виник спір між християнами коли відзначати Великдень. Частина християн в Малій Азії відзначала Великдень за єврейським календарем, тобто 14 нісана. Нікейський собор постановив, що християни мають відзначати Великдень першої неділі після повного місяця, який буває після 21 березня. Оскільки місяць є повним у різні дні після 21 березня то і Великдень відповідно відзначається кожного року у різний час, але завжди у неділю.
2Вживання освячених пасок у Світлу Седмицю у православних християн можна уподібнити вживанню старозавітної паски. Це виконання Нового Завіту. Сама форма паски несе велику думку торжества віри: апостоли, які звикли їсти трапезу разом з Господом, і після вознесіння Його на небо відкладали частину хліба для Нього – і так представляли Його як би присутнім серед них. Той же сенс має і випечена віруючими паска. Освячуючи і куштуючи паски, ми приймаємо Господа в свій будинок і серце.

4

Воскресіння Христове — це основа і вінець віри, це перша і найбільша істина, яку почали благовістити апостоли.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!


підготував ОЛЕКСІЙ МАТВІЙЧУК
(фото В’ячеслав Вашкевич)

 

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук