Як козаки Наполеона налякали

DelarocheNapoleonФранцузькому імператору Наполеону належить крилата фраза:

“Дайте мені одних козаків, і я пройду з ними всю Європу”.
У цих словах неприховане захоплення козаками, висока оцінка їх військових здібностей.

Серед висловлювань великого француза можна зустріти й інші аналогічні оцінки. Однак, після поразки наполеонівських військ в Росії в висловлюваннях імператора про козаків стали домінувати ноти роздратування і злості на своїх кривдників.

З’явилися деякі принизливі порівняння, покликані виявити це невдоволення. Так, в листопаді 1812 року Наполеон у своєму 29-му бюлетені писав:

“Ці руські… оточили з усіх боків наші колони козаками, які, подібно арабам в пустелі охопили обозами. Ця кіннота стала грізною в тих обставинах, в які ми були поставлені”.

Втім, Наполеон не обмежився скаргами та докорами на адресу козаків. Рятуючись з Росії втечею, він зробив зупинку у Варшаві, де провів важливу нараду.

На ній були присутні французький посол Прадт, президент Ради польських міністрів Потоцький, інші вищі сановники польського уряду. На цій нараді Наполеон зробив заяву, яку в наш час неодмінно назвали б сенсаційною. Докоривши для початку поганою погодою, імператор став нарікати, що в Росії йому довелося воювати з дикунами, а потім поскаржився, що, борючись з козаками, він змушений був зіткнутися з перевтіленими в людське обличчя чортами. “В козаках сидить сам чорт”, – розказав аудиторії очманілий від несподіванки імператор.

Про своє “відкриття” Наполеон не забув і в подальшому. Перед штурмом російськими військами Парижу в березні 1814 року вся французька столиця була обклеєна за наказом імператора строкатими картинками із зображенням козаків. На карикатурах вони були показані не просто такими, які валялися між брудних калюж чи підпалювали будинки, а й мали при цьому демонічний вигляд.kazaki_1

Чи потрібно дивуватися тому, що при вступі в Париж козаків зустрічали натовпи цікавих городян. На їхній превеликий подив замість чудовиськ вони побачили привабливих ставних наїзників з бездоганною виправкою. За свідченням знаменитого письменника Віктора Гюго, козаки були смирні і ввічливі, не сміли ні до чого торкатися в Парижі. Сміховинне “відкриття” Наполеона було викрите привселюдно.

Як в Городні Наполеон ледь не потрапив у полон до козаків і остаточно вирішив повертатися до Європи

Після запеклого бою під Малоярославцем французький імператор Наполеон Бонапарт перебував у поганому настрої і тяжких роздумах. Хоча врешті-решт італійці під командуванням віце-короля Італії Ежена да Богарне знову оволоділи згарищем, яке колись було Малоярославцем, стратегічна обстановка для “Великої армії” лише погіршилася.

В результаті самовідданих дій солдатів Дохтурова, які скули увесь корпус Богарне, Кутузов отримав можливість зосередити біля Малоярославця основні сили російської армії і перерізати дорогу Боровськ-Калуга. Тепер Наполеон був вимушений, для того, щоб прорватися у багаті припасами південні губернії, атакувати руські війська, що розташувалися на зручних оборонних позиціях. Шанси на успіх були дуже малі: російська армія показала себе неперевершеною в обороні, а бойовий дух “Великої армії” падав з кожним днем…

До того ж вранці 25 жовтня (13 жовтня за старим стилем) французькі бівуаки біля Городні, де на той час знаходився штаб Наполеона, зазнали несподіваного нападу шести козачих полків під командуванням генерал-майора Олексія Васильовича Іловайского 3-го. Атака була настільки стрімкою, що сам Наполеон Бонапарт ледве уникнув полону.057

“Ваша Величність, це козаки”, ― вигукнув обер-шталмейстер Коленкур, побачивши незнайомих кавалеристів і виймаючи шпагу.
“Цього не може бути”, – відповів Наполеон. Але генерал-ад’ютант Рапп, схопивши за поводи, вже розгортав коня імператора. Конвой і свита кинулися назустріч козакам. Зав’язався рукопашний бій. Козаки, звичайно, не здогадувалися про те, який щасливий випадок їм підвернувся. Їхньою метою був артилерійський парк, що знаходився поруч. Кинувши незначну групу французів, козаки спрямувалися на гармати і зарядні ящики.

Захопивши 11 гармат, козаки Іловайского під натиском кавалерії французької Імператорської гвардії відкотилися, проте, цей епізод справив на імператора Франції величезне враження. Цей випадок, що трохи не закінчився полоном, змусив імператора потурбуватися про те, щоб не потрапити в руки супротивника живим. На прохання Наполеона його особистий хірург виготовив отруту, яку імператор відтоді завжди зберігав при собі.

Кінець-кінцем, в результаті пережитого стресу, Наполеон дійшов висновку, що єдиним прийнятним рішенням буде повернення до Європи по старій Смоленській дорозі. 15 жовтня Велика армія знялася зі своїх бівуаків біля Малоярославця і попрямувала через Боровськ і Верею на Можайськ.

Це рішення Наполеона стало, безумовно, роковим: відступ на Смоленськ по розореній дорозі, без запасів провіанту і фуражу під постійними ударами козацьких і партизанських загонів прирікав його армію на загибель.

підготував Антон Волошин

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук