Олімпійський Чемпіон Олександр Усік: як я можу не бути козаком,якщо я православних християнин?!

усікОлександр Усик – спортсмен неординарний.
На Олімпіаду в Лондон він поїхав з «оселедцем», а після своїх перемог танцював на олімпійському рингу гопак. Формально, Усик просто залишився вірним собі – треба ж було виправдовувати звання головного веселуна і жартівника боксерської збірної. Насправді ж, ці вчинки мали мало спільного що з веселощами, що з клоунадою, а проросли з внутрішнього світу спортсмена.

Саша, ти – кримчанин. А у вас там все більше казакі, а ніж козаки. І раптом ти їдеш на Олімпіаду в образі запорізького козака.

А ви що, думаєте, в моїх жилах не тече козацька кров? Та у мене мама з Чернігівської області, а тато – із Сумської. Та я ж українець: я тут народився, виріс на цій землі. Я люблю цей прапор, цей герб. Як я можу не бути козаком, якщо я православний християнин ?!

А якщо в козацтво покличуть?

Будемо розмовляти. Дивлячись з якою пропозицією звернуться. Я б, до речі, не поділяв казаков і козаків.

Кажуть, що чоловік після народження дитини стає серйозніше. А от ти як був веселуном, так ним і залишився.

Ні, ну а чого мені сумувати? Ви б, до речі, у моєї дружини запитали, який я вдома – серйозний чи ні. По відношенню до своєї сім’ї я якраз став більш відповідальним. А по відношенню до життя такий же веселий. Є такий слоган: «Посміхнись. Зроби життя краще».  Так і я. Якщо я буду радісний, то й люди навколо мене будуть ставати веселіше. Що в цьому поганого? А я такий, який є – таким мене Бог створив.

Ти в школі був двієчником і хуліганом?

Нічого подібного. Навчався я не те що б дуже вже добре, але все це складав, писав, читав. Скажімо так: я змушений був нормально вчитися. Бо батько сказав мені, може, і грубу річ, але життєву: коли ти тупий – ти нікому не потрібен. Тому вчився на тверді «трійки», «четвірки», а іноді й «п’ятірки». Я ж за «двійки» вигрібав від батька по повній програмі – не один запотиличник отримав. Ну, і гуляти мене не пускали. А як це так, щоб я не пішов гуляти? От і вчився.

Ти став олімпійським чемпіоном: держава дала премії, профільна федерація подарувала машини. Але ж не завжди було так гладко, був і період суворого безгрошів’я. Думки про те, щоб кинути все, відвідували?

Ні, такого не було. Я такий, що буду до упору йти до своєї мети. Я от зараз читаю книги про психологію. Там є приблизно така фраза: життя ставить сильного на коліна, знаючи, що він все одно підніметься. Господь Бог дає нам випробування, а ми повинні їх подолати, роблячи світ і себе краще.Усик

Євген Хитров, якого безбожно засудили на Олімпіаді, після своєї поразки не сипав прокльонами, а зі смиренністю казав, що, значить, так захотів Бог. Василь Ломаченко завжди виходить на ринг із хрестиком, зараз ти кажеш про Бога…

Тому що віра нас об’єднує, робить чистіше. І ти іншими очима дивишся на те, що відбувається навколо, на ті несправедливості, які трапляються.

Першою фразою дружини, коли вона тебе побачила, було: «Марш у перукарню!»?

Нічого подібного. Їй моя зачіска подобається, і вона мій вибір поважає. Хоча хтось каже: ой, яка безглузда зачіска. А я вважаю, головне, щоб тобі самому подобалося. Зрештою, це ж наші предки так ходили. Мені соромитися нічого. Нехай кожен замислиться, яка це сила була – козаки.

У когось Олександр Усик може асоціюватися з грубою силою, напором, але ж твій бокс – дуже розумний, технічний. Ти довго до цього йшов?

Боксом я серйозно займаюся 12 років. Але тільки з 2008 року, коли став працювати з Анатолієм Ломаченко, відчув, що щось починає виходити. Я дивився на його сина Васю, вчився у нього. Я вдячний долі, що звела мене з цими двома людьми.

Ломаченко-старший обріс регаліями як тренер, але такий же душевний в спілкуванні, нітрохи не змінився.

Він і не зміниться. Це дуже сильний духом чоловік.

автор статті Євгеній Швець

 

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук