Трахтемирів – столиця Гетьманів

ТрахтемирівТрахтемирів — село в Канівському районі Черкаської області України, колишнє місто, столиця Гетьманів. Підпорядковане Григорівській сільській раді. Колишня козацька резиденція. До Трахтемирова належали літописні поселення Заруб город (Зарубинці) та Монастирок. Сьогодні вони затоплені Канівським водосховищем. В Трахтемирові була найважливіша козацька святиня — Зарубинецький монастир. В «Іпатієвському літописі» в 1096 і 1168 рр. згадано місто Заруб з монастирем. Біля міста на Дніпрі був «Зарубинецький брід».

Ці землі були свідками існування багатьох культур: скіфської, зарубинецької, черняхівської, давньоруської та сучасної Української.

Першим гетьманом в Трахтемирові був князь Богдан Ружинський.Стефан Баторій надав місто козакам, з умовою, що вони будуть захищати границі від татарських нападів і при потребі будуть виставляти 6000 війська.  Для гетьманів був призначений трахтемирівський замок. Статус козацької резиденції Трахтемирів дістав у XVI–XVII століттях, коли у 1578 році під тиском запорозьких козаків король Стефан Баторій офіційно передав його у володіння січовикам.
  Саме тут працював козацький уряд, обирали гетьманів, приймали іноземних послів і майстрували козацькі флотилії. Звідси виходили у далекі походи.

В період козацької доби про Трахтемирів писав французький мандрівник Гійом Левассер де Боплан. Інформація міститься також в багатьох польських історичних джерелах.

Гійом Левасер де Боплан, мандрівник XVII ст склав для польського короля опис Українських земель, де згадує і Трахтемирівський монастир:

Трохи нижче (Ржищева) слідує Трахтемирів — руський монастир, що стоїть (на підвищенні) серед пропастей, оточених неприступними скелями. Саме в цьому місці козаки ховають найцінніше, є також паром для переправи через ріку

За Стефана Баторія у 1576 році при монастирі був створений шпиталь для старих і немічних козаків, а самому монастирю призначались доходи від перевезення через Дніпро і місцевих кар’єрів, де добувався камінь для виробництва коліс млинів. Інші джерела свідчать, що 1578 року під тиском війська Запорізького Стефан Баторій передав Трахтемирів, разом з монастирем та всіма угіддями, козакам. Це було частиною заходів з формування реєстрового козацтва, яке в майбутньому склало основу української шляхти — козацької верхівки, що відіграла вирішальну роль в Українській історії XVII—XVIII століть.

1638 року, після придушення селянсько-козацького повстання 1637–1638 років монастир виступив у ролі одного з центрів народного руху, Трахтемирів був визначений місцем перебування державного комісара для нагляду за реєстровими козаками. До сьогодні в селі Трахтемирів збереглося кладовище, яке вважається «козацьким», — з кам’яними хрестами різноманітних форм, хоча більшість хрестів і датується XIX століттям. Серед них знайдено і 6 більш раннього часу. клабищеВважається, що перші поховання з’явилися тут ще за часів гетьмана Сагайдачного (приблизно у 1617 році). З 1686року Трахтемирів занепав, а з 1715 року став звичайним «польським» містечком. 1781 року в складі Переяславського полку згадується Трахтемирівська сотня, частина вояків якої, можливо, осіла в рідному Трахтемирові після возз’єднання Правобережної та Лівобережної України у складі Російської імперії (1793). Традиція козацького поховання зберігалася тут до середини XIX ст.

Остафій Дашкевич

Першим дідичем в Трахтемирові був черкаський та канівський староста — Остафій Дашкевич. Він заповів Печерському монастирю в Києві Трахтемирів з Зарубинецьким монастирем в Трахтемирові і прилеглими землями. Король Сигізмунд І Старий підтвердив дарчу. Незабаром Трахтемирів був знищений татарами.

За люстрацією 1545 року: Зарубинецький монастир Пречистої Богородиці знищений, зостався лиш один монах. До монастиря належали орні землі, боброві гони, озеро. Печерський монастир  відав Трахтемирів Київському замку.

1552-го тут вже було поселено 7 родин.

Сигізмунд IІІ Ваза підтвердив привілеї низових козаків, надані Стефаном Баторієм. В Трахтимирові був прийнятий посол цісаря Рудольфа до низових козаків Еріх Лясота фон Стебнау, який приїзджав на Низ в 1594 р. Осовський тоді давав в його честь обід. В цих часах був козаками відбудований Зарубинецький монастир і шпиталь, «давнім козацьким скарбом».

Місце добре було захищене, з трьох сторін Дніпром і з четвертої сторони горами.

Тут перебували Криштоф Косинський в 1593 та Северин Наливайко в 1596.

Деякий час Трахтемирів був забраний від козаків, а в 1617 знову наданий привілей, за гетьмана Петра Конашевича.

1618 року Зарубинецький монастир називали Успенським, архімандритом тут був Езекіель Курчевич. Тут часто перебував (жив) Петро Конашевич. До монастиря належав привіз на Дніпрі, озера, пасіки.

1621-го приїжджав єрусалимський патріарх Феофан III. Він посвятив Езекіеля Курчевича на Єпископа володимирсько-бреського. Приймав патріарха Петро Конашевич і провадив його з почтом 3000 козацьким до волоського кордону. Архімандритом тут став Антоній Калишевич.

Після смерті гетьмана Петра Конашевича наступником його став місцевий шляхтич Олівер Голуб, який був при Конашевичу. Козаки тут побудували замок.

В 1625-му тут переховувся Олександр Ахса, якого вимагав видати турецький султан, прикривав його архимандрит Іов Борецький. Олександр Ахса представився сином султана Магомета III, народженим від грекині, охрещував турків за східним звичаєм. Станіслав Конєцпольський видав наказ до його ув’язнення, але архімандрит вивіз його потаємно до Москви. Там його теж було впізнано і вислано за межі країни через Архангельський порт.

Після 1638 року комісаром в Трахтемирові був Петро Коморовський.

1648-го Богдан Хмельницький після бою в Жовтих Водах привіз до Трахтемирова в’язнів: Потоцького, Кр. Лядзіцького та Лящинського, яких залишив тут в замку.

1660 нижче Трахтемирова на долині, яку називали «Жердева», відбулася «Чорна рада», на якій козаки скинули з гетьманства Івана Виговського і вибрали гетьманом Юрія Хмельницького.

Після того, як гетьманом був Дорошенко, запоріжці за головний свій монастир почали вважати Межигірський під Києвом, куди було також перенесено їх шпиталь.

1678 року турки після Чигирина знищили повністю Трахтемирів. Запорожці відбудували Трахтемирівський монастир. Саме в Трахтемирівському монастирі Юрій Хмельницький прийняв монаший чин.

Пізніше він був наданий гетьманом Іваном Мазепою Михайлівському собору в Києві.

1741 тут була вже церква. Зарубинецький монастир був відбудований і відданий Василіянам.

1768 року гайдамаки спалили в Трахтемирові Василіанський монастир.

За люстрацією 1765 року: замку нема, тільки «двір». Місто розташоване під горою, в місті є корчма, 27 осель. Місто назване Трахтимиров чи Черехчимерів.Меморіал

 

підготував Антон Волошин

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук