Поясний одяг в гардеробі населення українських земель та в костюмі козацтва кінця XVI першої половини XVII ст.

28046_html_m32f3b467Поясний одяг в гардеробі населення українських земель та в костюмі козацтва кінця XVI першої половини XVII ст.

Так вже склалось, що завдяки образу який поширювався в творах мистецтва, в різних його варіантах та жанрах, від графіки до кінострічок, що нашарувались впродовж двох століть, український козак уявляється одягнутим виключно в шаровари, а завдяки моді театральних колективів, майже обов’язково,  великими, червоними, та блискучими. Пояснити пересічному митцю й навіть людині з історичною освітою, (що вже казати про людину далеку від мистецтва та науки), що це, м’яко кажучи,  вигадка, а в випадку з козаками часів Сагайдачного- Хмельницького взагалі фантазія нічим не підтверджена, надзвичайно важко. Адепти такої «шароварщини» завжди апелюють до описів які вміщено в праці Яворницького[1], при цьому забуваючи в який час він працював, і про те, що ці описи відображення того стану в гардеробі козацтва, що склався на при кінці XVIII го – початку XIX сторіччя.

Стереотип  широких шаровар, з матнею нижче колін,  як основного поясного одягу в козаків настільки стійкий, що деякий час він заважав і нам об’єктивно сприймати костюм вказаної доби, та лише відкинувши стереотипи, ми спробуємо неупереджено та за допомогою історичних джерел з’ясувати як виглядав поясний одяг козаків першої половини XVII ст.

Пропонуємо Вашій увазі матеріал, що є логічним продовженням теми поясного одягу яку ми підняли в попередніх статтях [2]. На підставі джерел, нами було розглянуто реконструкції  угорських вузьких штанів, що побутували в чоловічому гардеробі  з останньої чверті XVI ст., щонайменше, до середини XVII, а в деяких випадках і до кінця XVII  століття  на теренах  Речі Посполитої.

Джерел які розповідають як одягались козаки, та мешканці українських земель не так й багато, а там де описано поясний одяг ще менше, але дещо є. В документах останньої чверті XVI — першої половини XVII ст. (тестаментах, та судових справах) в якості поясного одягу згадуються штани під терміном  «убранє» та «порътъки» [3],  «порътъки зєлєныє надходжалыє» [4].  Згідно з текстами,  «убранє»  виготовляли переважно з вовняної тканини різних ґатунків та кольорів, також зустрічаються і полотняні — «убраня полотняны, тъканыхъ трои» [5]. Серед судових справ та тестаментів, ми зустрічаємо велику кількість різних варіантів, наведемо лише декілька з них:  «убранье бєлоє каразєивоє, убраньє блакитноє люнськоє»[6], «убранє фалюндышовоє з кгузами срєбрєными (в даному випадку напевно йдеться про застібку внизу,  на задній частині вузьких штанів угорського типу як на багатьох зображеннях) каразеєвоє блакитноє»[7], «убраньє чирвоноє фалюндышовоє»,»убранъє бурънатноє фалюнъдишовоє», «убранъє фалюнъдишу зєлєного»[8]  «сини швибедин»[9], «убєры фаленъдышу  чырвоного»[10], «убранє серьмяжноє, порткі лунскіе синіі, порткі синиі каразіевие»[11].

Впевнено сказати, що саме малось на увазі під терміном «порътъки» важко. Так само який крій ховається за терміном «убранє» — нам достеменно невідомо. Дуже вірогідно (зважаючи на зображувальні джерела та згадку про ґудзики), що  крій  «убранє» був таким самим (або близьким) до  крою угорських штанів, враховуючи що це домінуючий тип штанів серед зразків церковного мистецтва, та інших зображень. В такому випадку нам пощастило з тим, що до нашого часу дійшли артефакти, крій, та зображення угорського типу вузьких штанів, що в свою чергу дозволяє нам їх реконструювати.  Також,  не виключено, під вказаними термінами в XVI ст., виступав  варіант штанів не таких стислих, дещо ширших, які  ми побачимо на деяких  малюнках Ван Вестерфельда, та на інших зображеннях. Штани, що можливо  мали риси крою в майбутньому поширені у відомих нам більш пізніших етнографічних зразках.

Ще один аргумент, крім подібності  на зображеннях по всій території Речі Посполитої, на користь можливості використання угорського типу штанів – вказують згадки доломанів. Доломани зустрічаємо серед переліків майна, як в військовому середовищі так і серед міщанського гардеробу, в документах 1630-х років по Житомирщині — в жовніра згадується  «доломанъ wблочистый  шиптуховый» [12], на Київщині «доломанъ фалендышовый», «доломанъ фалендышовый лазуровый , доломанъ  старый требуховый», «доломанъ чырвоный фалендышовый»[13] .  Доломан –плечовий одяг довжиной  трохи вище коліна,  судячи з численних зображень першої половини XVII ст. доломан, в переважній більшості, носили з вузькими угорського типу штанами (крім буквально  поодиноких випадків серед шляхетського середовища), де показані штани ймовірно східного крою. Якщо взяти до уваги, те що крій доломанів, жупанів, делій, був майже однаковим на всій території Речі Посполитій, в тому числі і на наших теренах, то чому б і штанам не мати такий самий чи близький до угорського крій?

Зображувальні джерела епохи  (остання чверть XVI — перша половина XVII століття), та крій речей які збереглись, показують вузькі угорського типу штани, або подібні до них за кроєм, крій яких з невеликими змінами та варіаціями використовувався з другої половини XVI до кінця XVII століття.  Серед автентичних зображень такого типу штани  простежити можна лише при наявності короткого верхнього плечового одягу.

Мал. 1.Фрагменти ікони "Страшний суд" XVII ст. Надсяння Національний музей ,Львів.

Мал. 1.Фрагменти ікони «Страшний суд» XVII ст. Надсяння Національний музей ,Львів.

Мал. 2. Фрагменти ікони "Страшний суд" кін. XVI ст Львівській музей Українського мистецтва. Зображено представника «східних народів», подібним чином зображено штани також на іншому джерелі нижче.

Мал. 2. Фрагменти ікони «Страшний суд» кін. XVI ст Львівській музей Українського мистецтва. Зображено представника «східних народів», подібним чином зображено штани також на іншому джерелі нижче.

Мал. 3. Фрагменти ікони "Страшний суд" XVII ст. Надсяння, Національний музей, Львів.

Мал. 3. Фрагменти ікони «Страшний суд» XVII ст. Надсяння, Національний музей, Львів.

Мал. 4. Фрагменти ікони "Страсті Христові", 1620 рік. Львівській музей Українського мистецтва. Фрагмент сцени з Пілатом та його служником, для нас це приклад того як вдягались представник вищого стану та його служебник, функції якого виконували представники шляхетських родів..

Мал. 4. Фрагменти ікони «Страсті Христові», 1620 рік. Львівській музей Українського мистецтва. Фрагмент сцени з Пілатом та його служником, для нас це приклад того як вдягались представник вищого стану та його служебник, функції якого виконували представники шляхетських родів..

Мал. 5. Фрагменти ікони "Страсті Христові", 1620 рік. Львівській музей Українського мистецтва.

Мал. 5. Фрагменти ікони «Страсті Христові», 1620 рік. Львівській музей Українського мистецтва.

Мал. 6. Фрагмент розпису "Пастир добрий", друга половина XVII ст ,церква св. Юра Дрогобич.

Мал. 6. Фрагмент розпису «Пастир добрий», друга половина XVII ст ,церква св. Юра Дрогобич.

В відомому опису України  Г. Боплана , 1640х років, серед опису одягу  козаків зазначено «d’vn caleçó», таким чином автор можливо натякає саме на досить  вузькі штани,  автор вочевидь свідомо використовує саме термін caleçó  описуючи штани козаків[14].

Мал. 7. Стінопис церкви св. Юра, Дрогобич, сер. XVII ст.

Мал. 7. Стінопис церкви св. Юра, Дрогобич, сер. XVII ст.

Мал. 8. Стінопис церкви св. Юра, Дрогобич, сер. XVII ст.

Мал. 8. Стінопис церкви св. Юра, Дрогобич, сер. XVII ст.

Мал. 9. Фрагмент ікони "Різдво христове", сер. XVII ст. - музей Волинської ікони, Луцьк.

Мал. 9. Фрагмент ікони «Різдво христове», сер. XVII ст. — музей Волинської ікони, Луцьк.

Мал. 10. Музики. Дерево, різьблення. Кościoł p.w. Bożego Ciała w Bieczu. 1630р.

Мал. 10. Музики. Дерево, різьблення. Кościoł p.w. Bożego Ciała w Bieczu. 1630р.

Мал. 11. Фрагмент мапи Боплана. Гравюра Вільгельма Гондіуса. 1640 -ві роки.

Мал. 11. Фрагмент мапи Боплана. Гравюра Вільгельма Гондіуса. 1640 -ві роки.

Мал. 12. Фрагмент ікони з зображено пастухів. Галичина, сер. XVII ст. Музей художніх скарбів України в Києві.

Мал. 12. Фрагмент ікони з зображено пастухів. Галичина, сер. XVII ст. Музей художніх скарбів України в Києві.

Мал. 13. Фрагмент герба Війська Запорізького, копія XVIII ст., з втраченого оригіналу. З портрета Б.Хмельницького. Национальний музей, Київ.

Мал. 13. Фрагмент герба Війська Запорізького, копія XVIII ст., з втраченого оригіналу. З портрета Б.Хмельницького. Национальний музей, Київ.

Мал. 14. Герб Війська Запорозького на чаші Б. Хмельницького.

Мал. 14. Герб Війська Запорозького на чаші Б. Хмельницького.

Цікавим  джерелом виступають зображення в церковному малярстві, та замальовки очевидців.  Завдяки тому, що на Українських іконах майстри відходячи від «канонів», подекуди вимальовували  досить історично достовірні постаті,  з регіональними  відмінностями в одязі різних народів ( особливо це простежується по іконам які зображують Страшний суд) ми маємо досить реалістичні зображення поясного одягу представників сусідніх держав.  На  цих зображеннях в період який ми розглядаємо, виступають переважно вузькі  штани, (або панчохи, що одягнуті поверх таких вузьких штанів) які майже повторюють силует ноги, зрідка показують штани  трохи ширші з глибокими складками.

Наступним джерелом виступають  зображення на печатках та гербах  Війська Запорізького,  зважаючи на розміри та деяку умовність зображень, вони на диво ретельно віддзеркалюють козацький одяг. На деяких з них можемо простежити або вузькі  або недуже широкі штани. Цікаво, що зображення козака на гербі Війська Запорізького  часів Б. Хмельницького та на портреті гетьмана (копії XVIII ст. з картини XVII ст.), зображує  саме вузькі штани.

Козаки часів Визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького, широко представлені на відомому гобелені битва під Лойовим, та по копіях з творів  очевидця подій, голландського художника Абрахама  Ван Вестерфельда.

Цикл тих малюнків — потужне джерело, що дає нам можливість уявити як виглядав козацький одяг під час тих буремних подій. Важливо підкреслити, завдяки тому, що козаки під час війни носили короткий зручний  одяг — серьмяги, та  короткі жупани чи доломани[15], ми можемо простежити форму та об’єми поясного одягу.  В тих епізодах,  де зображено українських  козаків, штани показані також достатньо вузькі, можна припустити, що зображено штани двох типів: як в крої близькому вузьким угорським, так і другому варіанті — східних штанів, крій яких не був занадто широким, складався з двох прямокутних холош, та мав вузькі трикутні  клини, або в іншому варіанті прямокутну вставку між штанинами (холошами). Жодного зображення яке можна трактувати як широкі шаровари з звисаючою до коліна та нижче  «мотнею»,  ми на джерелах, що стосуються першої половини 17 сторіччя, та мають відношення до козацтва не зустрінемо.

Мал. 15. Полонені козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Битва під Лоєвим 1649. Двоє в не дуже широких народних штанях, третій у вузьких штанях угорського типу.

Мал. 15. Полонені козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Битва під Лоєвим 1649. Двоє в не дуже широких народних штанях, третій у вузьких штанях угорського типу.

Мал. 16. Той самий сюжет на гобелені "Битва під Лоєвим", копія XVIII ст. створена на основі гравюр А. Ван Вестерфельда.

Мал. 16. Той самий сюжет на гобелені «Битва під Лоєвим», копія XVIII ст. створена на основі гравюр А. Ван Вестерфельда.

Мал. 17. Полонені козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Нічого спільного з уявою про широчезні шаровари.

Мал. 17. Полонені козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Нічого спільного з уявою про широчезні шаровари.

Мал. 18. Козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Ліворуч, вірогідно, у вузьких штанях, праворуч в нешироких народних штанях.

Мал. 18. Козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Ліворуч, вірогідно, у вузьких штанях, праворуч в нешироких народних штанях.

Мал. 19. Козаки які загинули в бою, з гравюри А. Ван Вестерфельда.

Мал. 19. Козаки які загинули в бою, з гравюри А. Ван Вестерфельда.

Мал. 20. Козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Ніяких широченних холош.

Мал. 20. Козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Ніяких широченних холош.

Мал. 21. Козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Козацькі посли у Януша Радзівіла. Одяг козацьких старшин. Нічого нависаючого над чоботами не бачимо.

Мал. 21. Козаки з гравюри А. Ван Вестерфельда. Козацькі посли у Януша Радзівіла. Одяг козацьких старшин. Нічого нависаючого над чоботами не бачимо.

Вузькі (в розфарбованому  варіанті мапи-білі) штани зображено на представниках старшини та в козаків на мапі Г. де Боплана 1640 х років (Typus Generalis Ukpainae[16]), а саме на картуші мап гравера В. Гондіуса. Такі ж вузькі штани зображено на фігурі з мапи Київщини 1661 року (Joan Blaeu (1598-1673) Ukrainae parsquae Kiovia Palatinatus)[17].  На картушах до мап з альбому  Іоанна Блау 1662 року, на постатях ми бачимо також  такого типу вузькіи штани. Враховуючи роки виконання на куртушах представлено козацтво до, та після війскових дій часів повстання під проводом Б. Хмельницького. У них, на відміну від замальовок які зробив Ван Вестерфельд, що цікаво, штани використовуються однакові. Чого не скажеш  в випадку з  верхнім плечовим одягом, але це тема нашого наступного допису.

Мал. 22. Фрагмент турецької мініатюри 1635 року з Британської бібліотеки. Запорізькі човни атакують турецькі кораблі, один з козаків під час бою палає в воду. Бачимо, що турки теж не уявляли козаків в якихось широченних шароварах.

Мал. 22. Фрагмент турецької мініатюри 1635 року з Британської бібліотеки. Запорізькі човни атакують турецькі кораблі, один з козаків під час бою палає в воду. Бачимо, що турки теж не уявляли козаків в якихось широченних шароварах.

Замість P.S.

З огляду на вище сказане виникає питання,  а де ж оці широчезні штани-шаровари які всі звикли бачити на різних ілюстраціях? Спробуємо лише окреслити  трохи забігаючи в теми наших  майбутніх досліджень. Широкі штани, які вважаються звиклими для сприйняття «шароварами»,  широко з являються та зображуються після середини  XVIII сторіччя. Ймовірно це якось пов’язано з війнами кінця XVII — першої половини XVIII сторіччя з Османською Портою, перебуванням козаків за Дунаєм, куди чкурнули козаки після розгрому Січі  Російськими військами. Такі штани ми вже бачимо на малюнках  Т. Калинського, виконаних наприкінці  1770-х — початку 1780- х  років.  Народні картини Мамаї теж демонструють широкі шаровари, але вони  писались в кінці  XVIII, та в XIX століттях.

Г. Норблен (Jean-Pierre Norblin de La Gourdaine) також  малював в кінці XVIII ст. Описи опубліковані в Дмитра Яворницького пов’язані з кінцем XVIII сторіччя. Дехто з сучасних «знавців» апелює (не смійтесь) до того, що зобразив І. Репін, до чудових але мрійливо-фентезійних козаків  С.І. Васильківського, та до творчості видатного  графіка А. Базилевіча з його циклом творів до сатиричної поеми «Енеїда»! Що ж, на жаль, такий рівень знань про історію козацького одягу виключає усіляку можливість диспутів з такими людьми. А ми будемо далі, займатися історичним дослідженням та дізнаватися, як же вдягалися козаки насправді в різні історичні епохи.

автор Шаменков Сергій

—————————————————————————————————————————————
1. Д.І Яворницький Історія запорізьких козаків в 3 томах Львів вид. СВІТ 1990.

2. 1) Про вузькі штани поширені в Речі Посполитій кінця XVI-XVII ст. 2) Польські (угорські) вузькі штани кінця XVI го-середини XVII сторіччя. Досвід відтворення.3) Вузькі штани останньої чверті XVI ст.

3. Тurnau I. Ubior narodowy w dawnej Rzeczpospolitej. Warzawa 1991. S. 21.

4. Українське повсякдення ранньомодерної доби. Збірник документів Вип. 1, Волинь XVI ст. Київ 2014. С. 556.

5. Акти Житомирського гродського уряду 1590-1635. Підготував до видання В.М. Моисеенко .Житомир 2004. С.50.

6. Українське повсякдення ранньомодерної доби. Збірник документів Вип. 1, Волинь XVI ст. Київ 2014. С 202.

7. Там само С.627.

8. Там само  С. 417, 425.

9. Білоус Н. Тестаменти киян. Середини XVI -першох половини XVII ст. Київ 2011. С149,.153 С 122

10. Білоус Н. Тестаменти киян. Середини XVI -першох половини XVII ст. Київ 2011. С149,.153 С 149.

11. АЮЗР. Акты о козаках 1500–1648. К., 1863. Т. 1. С.215, 219, 229, 241, 242,261.

12. Акти Житомирського гродського уряду 1590-1635. Підготував до видання В.М. Моисеенко .Житомир 2004. С.168

13. Білоус Н. Тестаменти киян. Середини XVI -першох половини XVII ст. Київ 2011. С149, 153, 154.

14. Description d’Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie. Ensemble leurs moeurs, façons de viures, et de faire la Guerre. Par le Sieur de Beauplan. — A Rouen, Chez Jacques Cailloue, 1660.  http://litopys.org.ua/boplan/bop07.htm

15. Шаменков С.И. К вопросу о сортах и цвете сукон в костюме украинского казачества (конец XVI — XVII вв.).

16. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_sk/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=EKART&P21DBN=EKART&S21FMT=fullw&S21ALL=%28%3C.%3EGEO%3D%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%90$%3C.%3E%2B%3C.%3EGEO%3D%D0%92%D0%9E%D0%9B%D0%98%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A$%3C.%3E%2B%3C.%3EGEO%3D%D0%9E%D0%91%D0%9B$%3C.%3E%29&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=&Z21ID=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20

17. http://www.history.org.ua/index.php?libid=8184

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий