Один день за конституцією Орлика ліквідував би політичні інтриги, — історик

Печатка великого князя Ярослава Мудрого Авторські права: pravda.com.ua

Печатка великого князя Ярослава Мудрого
Авторські права:
pravda.com.ua

Олександр Алфьоров кандидат історичних наук розповідає про те, як йому вдалося знайти конституцію Пилипа Орлика руською мовою. Довгий час вважалося, що цей документ існує лише латиною. Також історик показує, як Україна століттями формувала підґрунтя для власної Конституції.

Шандро: Сьогодні завершився «Анна-фест».

Олександр Алфьоров: Завершився театральний сезон виставою «Ярослав Мудрий». Виступав міністр культури і зауважив, що Ярослав Мудрий — автор одного з перших конституційних договорів в Україні — «Руська правда».

І справді, історія українського конституціоналізму нараховує далеко не 20років, а це величезне підґрунтя своїх законів.

У рамках «Анна-фесту» була представлена печатка із приватної колекції Олексія Шереметьєва, на якій є єдине портретне зображення Ярослава Мудрого. Усі постаменти, пам’ятники, які ми маємо — це вигадка художника чи ілюзія колишнього міністра Табачника, який був бородатим і всім історичним постатям повдягав бороди.

Це потрапило у підручники, на ікони і на гроші, і в нас усі князі бородаті.

Нашій Конституції передувала робота інтелектуалів, які намагалися з природного закону зробити писане право, і найоб’єктивніше це вдалося Пилипу Орлику, який затвердив «Договори та постанови» руською мовою і перекладено для Карла ХІІ, який був гарантом цього документу.

Тривалий час вважалося, що цей документ є лише латиною. Кирилична копія була опублікована двічі в Російській імперії на початку ХІХ ст. Зараз існує кілька копій, в тому числі копія, що знаходиться у Швеції, яку зберігають як зіницю ока як спадок світової юридичної думки, і дві копії зберігаються у російському державному архіві.

Лінощі наших істориків іноді зашкалюють. Це параноїдальні речі, коли говорять, що все знищено.

Василь Шандро: Як вдалося віднайти ці документи?

Олександр Алфьоров: Я отримав канадський грант на дослідження реєстру Богдана Хмельницького, який знаходиться у Москві. І при підготовці я подивився в українських архівах копії описів російських архівів. І там було написано: «Договор запорожцев с Карлом ХІІ».

Я поїхав у Москву і привіз цей акт сюди. Були пригоди на кордоні. Мене серед ночі хотіли зняти з поїзда, хоча у мене були документи на перевезення. І тут чую — правоохоронцю по рації кажуть, що в сусідньому вагоні знайшли наркотики. І він каже: пощастило тобі.

Олександр Алфьоров // «Громадське радіо»

Олександр Алфьоров
Авторські права: 

«Громадське радіо»

Це був 2008 рік. Коли я приїхав, мені сказали, що цю конституцію вже привезли раніше. Треба було публікувати, а грошей не було. І відразу дві партії запропонували допомогу. Я відмовився.

Потім була пропозиція друкувати у шкіряній палітурці й продавати їх щось по2 тис. грн. Потім видавництво «Темпора» запропонувало і зробило досить гарно. Це був 2010 рік.

Василь Шандро: Чи використовувалась ця конституція як фундаментальний документ у подальшому?

Олександр Алфьоров: Конституція Пилипа Орлика хоч і була підписана на території сучасної Молдови, де зібралися рештки козацької і шведської армії. Це договір між гетьманом і старшиною, тобто у нашому розумінні це договір між президентом, парламентом, урядом і ЗСУ.

Якби наша держава один день пожила за цим анахронізмом, ми б очистилися, бо в документі закладалася потужна боротьба з корупцією й інтригантством.

Конституція діяла кілька років, коли Пилип Орлик після Прутського походу Петра І почав відвойовувати землі на Правобережній Україні (Біла Церква, південна Київщина, Черкащина).

Але звідки взялася латиномовна копія у Франції? Гетьман сидів практично весь час під турецьким патронатом, мандруючи Європою, проте його син Григір Орлик, який зробив блискучу кар’єру, відвіз цю конституцію у Францію.

Василь Шандро: Ми перебільшуємо, коли кажемо, що це одна з перших європейських конституцій?

Олександр Алфьоров: Конституціями слід вважати те, що ми маємо сьогодні, а конституція Пилипа Орлика — це конституційний акт, але один із найвизначніших у європейській правничій думці.

Довго говорили про те, що ця конституція фантом.

Остання сторінка Конституції Пилипа Орлика // Вікіпедія

Остання сторінка Конституції Пилипа Орлика
Авторські права: 

Вікіпедія

Я у свій час повірив людям, які казали, що це вигадка, тому що історикам ідеологічно прокачували мізки.

Василь Шандро: Ваша робота знайшла відгук у тих колах, яким би це мало бути цікаво принаймні з історичної точки зору — суддів, законодавців?

Олександр Алфьоров: Я знаю тільки одного суддю, який зі мною зв’язався і попросив цю конституцію.

І наостанок — дума, текст і музика якої написані Іваном Мазепою.

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий