Нам поможе Святий Юрій…

georgiypobedonosec
У травні 1945-го багато хто думав, хоч мало хто про те висловлювався: коли ж їй, великій Перемозі, було зійти на нашу землю, як не відразу після дня Георгія Побідоносця (Юрія Переможця)?

Справді, популярність і значущість цього святого великомученика, поминають якого 6 травня, в Україні можна порівняти хіба що з Матір’ю Божою і Миколою Чудотворцем. А жив він на зламі ІІІ і ІV століть, постраждав за віру Христову. Юрія (Георгія) Переможця найчастіше зображують вершником на білому коні, який вражає списом чудовисько (змiя).

Українські козаки, як і Божу Матір, вважали Святого Юрія своїм покровителем. «Нам поможе Святий Юрій і Пречиста Мати, гей, волю здобувати…», – співається в запорізькій бойовій пісні часів визвольних змагань. У молитвах крiм до Спасителя і Богородиці, фігурує Георгій. Військова частина, в якій служив мій дід по матері, уродженець російської глибинки, у роки першої світової війни стояла в подільському селі з дивною назвою – Рай. Думаю, зараз його знайти на мапі навряд чи вдасться – за доби антирелігійного мракобісся цей населений пункт перетворили на яку-небудь Червону Голопупівку.

Так от питомий росіянин почув тут пісеньку, яку запам’ятав і якої, повернувшись додому, навчив дітей: «Маленький Юрчик, скочив на стульчик, у дудочку грає, Христа прославляє». Це, мабуть, було перше українське слово, яке почули у містечку Слободський під Вяткою. Чи йдеться тут про дитячі роки Святого Юрія, чи просто ім’я його було в Україні настільки популярним, що стало атрибутом фольклору?

У Каневі 6 травня храмове свято відзначають у Свято-Успенському Георгiєвському Соборі. Тут височить старовинний храм 1144 року. Тут зберігається ікона великомученика. Настоятель храму отець Георгій Поштовий.

 підготував Антон Волошин
за матеріалами Миколи Цивірко

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук