Місто Канів та засновник Москви Юрій Долгорукий

соборКанівський Свято-Успенський(Георгіївський) Собор був заснований князем Всеволодом Олеговичем у 1114 році.

Син Володимира Мономаха – Юрій Долгорукий, все своє життя мріяв стати Великим князем Київським. Та настав час коли його мрія здійснилася, проте в історії та в пам’яті нащадків він залишився засновником зовсім іншого міста.
У багатьох виникає питання: як пов’язані місто Канів та Юрій Долгорукий?

У 1147 році, саме за розпорядженням Юрія Володимировича Долгорукого, для охорони кордонів, на нікому невідомій околиці Північно-Східної Русі, було засновано місто, яке і до сьогоднішнього часу носить назву Москва. Невеличке село стояло на високому пагорбі біля злиття 3-х річок, що здалося великому князю самим відповідним для спорудження сторожового острогу.

Саме в Канівському Георгіївському Соборі приблизно у 1145 році Юрій Долгорукий бере Благословення на заснування Москви і підписує перші договори.

У 1149 році про Канів говориться, як про місце перебування князя Гліба – одного з синів Юрія Долгорукого.

Однак, Канів існував ще в XI ст .. В середині XII ст. Канів став великим містом і відігравав важливу роль у житті Київської держави. З 1155 року він відомий як офіційне місце зустрічей (переговорів) руських князів з половецькими послами. З тих пір його назва часто зустрічається в документах.

Скориставшись легкодухістю князя Ростислава, навесні 1155 року київське правління почав Георгій або Юрій Долгорукий. Бажаючи заспокоїти країну від страшних воєн, він призначає уділи своїм синам, а також стверджує уділи інших князів, з більшістю з яких він уже примирився.

Уже в 1156 році на Русь почалися нескінченні набіги з боку половців, які грабували села. Князь Юрій Долгорукий не втручався в їхні справи, оскільки багаторазово до цього вдавався до допомоги половців і відчував перед ними обов’язок. Берендеї ж вели війну з половцями досить успішно, періодично захоплюючи полонених. При цьому правитель Києва кожного разу просив відпустити половецьких невільників на свободу, але кожного разу отримував відмову. Воїни були впевнені в тому, що здобич, отримана в бою, належить тільки тому, хто її здобув.

Намагаючись вирішити проблему половецьких набігів, Юрій Долгорукий протягом одного року кілька разів направляється в місто Канів, для проведення переговорів з половцями. Не досягнувши успіхів в цьому, Георгій у Каневі укладає з половцями новий союз, який гарантував йому підтримку половецького війська в разі потреби. Правитель був далекоглядною людиною і прекрасно розумів, що київський престол хисткий і тому допомога половців може бути йому вельми до речі.

Юрій Долгорукий був правителем у Києві до самої своєї смерті у 1157 році.
У літописі говориться про те, що був він людиною заздрісною, честолюбивою, хитрою, але і хороброю. Не користуючись особливою любов’ю народу і князів, зміг завоювати все ж репутацію не тільки вправного воїна, але й не менш розумного правителя.

підготував АНТОН ВОЛОШИН

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук