Козаки завжди стояли насторожі православ’я

Козаки насторожі православ’яПро Українське Запорізьке козацтво, його звитяги й подвиги відомо не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Ще у далекому XVII столітті своє захоплення українським козацтвом у своїй книзі виразив відомий французький інженер Гійом Лавассер де Боплан. Описуючи їх образ життя, побут, ремесла, військові подвиги він також немало уваги приділяє опису релігійного життя Запорізького козацтва. Зокрема він говорить:

«Козаки належать до грецької віри, яку називають руською; дуже шанобливо дотримуються релігійних свят і постів».

 

Та це лише одне з численних свідчень про християнське благочестя козаків. Запорізькі воїни завжди стояли насторожі православ’я і не раз надавали свою допомогу церкві у складні для неї часи, коли вона зазнавала утисків зі сторони польської шляхти та католицької церкви.
Яскравим прикладом оборони козацтвом «старожитної Грецької віри» є допомога у відновленні православної ієрархії на Українських землях на початку 20-х рр. XVII ст.Петро Сагайдачний

Гетьман Петро Сагайдачний, заручився підтримкою Єрусалимського патріарха Феофана, що проїжджав в той час українськими землями і був уповноважений патріархом Константинопольським розв’язувати проблеми будь-якої Церкви східного обряду. Сагайдачний пів року возив східного архієрея містами України – Києвом, Каневом, Трахтемировим, Черкасами, показуючи благочестя простого люду і бажання народу мати власну церковну ієрархію. Та спочатку патріарх “остерігаючись короля і ляхів”, відмовився це зробити. І лише після того як запорожці гарантували повну безпеку патріарху, а також постійний захист висвяченим ним ієрархам, погодився вчинити цю “богоугодну справу”. АфонУкраїнське козацтво також підтримувало тісні зв’язки з Афоном – запрошувало зі Святої Гори досвідчених наставників та старців, робило щедрі пожертви на храми й монастирі, здійснювало паломництва. А нерідко бувало, що козаки й самі приймали чернечий постриг та подвизались на Афоні. Ця традиція не зникла навіть після розгрому російськими військами Запорізької Січі в 1775 р. Козаки не перестали опікатись монастирями Афону, а особливо українським козацьким Свято-Іллінським скитом, про який уже в середині ХХ століття писав І. Огієнко, що «це дійсно справжній український  куточок на Афоні,чудом перенесений сюди з України».

Свято Ильинский скит

Скит цей був заснований, вихідцем з сім’ї українських козацьких священників, святим Паїсієм Величковським, який також багато зробив для відродження й розповсюдження афонського ісихазму та старецтва на території України, Молдови, Румунії, Білорусії та Росії в ХІХ ст.Паисий Величковский
автор статті Роман Мельник
спеціально для getmanat.org

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук