Герої не вмирають. Преподобний Макарій Канівський

p1ajjb6sqc11ej2s94iaq1h1b1t3Преподобний Макарій народився 1605 року  в рідному  місті  Овруч, яке  на той час входило  у Волинську  губернію.  Його  родина  є наглядним  прикладом  хранителів  православної  віри. Дитинство  Макарія   та навчання  проходили  в Упенському  монастирі Овруча. Саме  тут  молодий  Макарій  прийняв  чернечий  сан,  спочатку  був  послушником,  і  таким чином  досягаючи  духовного  зростання  невдовзі  стає архімандритом. У 1660 році  він  призначається  настоятелем  в Овруцькому  чоловічому монастирі.

Веде  активну  проповідницьку  і місіонерську  діяльність,  десять років  віддає  боротьбі з  католицьким  орденом  ченців – домініканців,  які намагалися відібрати  матеріальну  власність,  майно  у  монастирської братії в Овручі  і вигнати їх.

У  1671 році  внаслідок турецької  експансії  братія разом з архімандритом  змушена  була  залишити  Овруцький  монастир.  Архімандрит Макарій  звершує  свої  духовні  подвиги  у Києво – Печерській лаврі.  Побачивши  прагнення  архімандрита і  захист  ним  православ’я, запалення  вогняним полум’ям  віри,  київський  митрополит  Йосиф  Нелюбович – Тукальський  призначає  Макарія  настоятелем  в монастирі  у місті  Каневі. У 1672 році  Канівський  монастир  став  притулком  для сина  гетьмана України  Богдана  Хмельницького – Юрія.

Благословіння у КаневіЗа порадою  Макарія Канівського,  козацькі війська  на чолі з гетьманом  Правобережної України  Петром  Дорошенком  у 1675  році  залишають Туреччину,  Дорошенко  стає російським підданим.  Такий  розвиток  подій  збентежив  турецьких  правителів, що  у свою чергу розцінювали дії  Дорошенка  як зраду, і восени  1678 року  до Канівського  монастиря  було  направлено  війська.  Вони  увірвалися  в святу  обитель,  на паперті  якої  їх вже  чекав сам  настоятель Макарій.   Турецькі  солдати  збиралися  пограбувати  богослужбове  начиння монастиря  і можливо  деякі ціннісні  речі. Проте  архімандрит Макарій не дозволив  їм  цього  зробити,  кажучи ворогам  своїм:  «ті скарби  є тимчасові, а ті, що  є на небі – вічні». Слова  святителя  Макарія  не  були сприйняті  турками.  Ті  у свою чергу  почали зневажати  Макарія,  повісивши  його  за  руки та ноги  між  стовпами.

Святитель  Макарій  молився  Богу за  своїх ворогів,  які мучили його.  Цього ж року  у вересні   голова преподобномученика  Макарія  була усічена  мечем.   Свідки, які бачили  прийняття  мученицької  смерті  Макарієм, взяли його  тіло і занесли  в  монастир,  замкнувшись зсередини.  Турки  вирішили  спалити  храм  і тих, хто знаходився  у ньому.  Своє життя  за  віру задля збереження  нетлінного  тіла  Макарія  віддали  ченці  монастиря. Його нетлінні мощі  були поховані  під  жертовником  храму, в якому  він  проводив з братією своє служіння.  У період  Другої  світової війни   його мощі   було перенесено  у місто Черкаси  до Троїцької  церкви, а  у 1965 році  вони  вже перебувають  в  храмі  Різдва Пресвятої Богородиці.

За  молитвами  віруючих  перед  нетлінними останками  святителя  Макарія Канівського  відбуваються  чудесні  зцілення.

Макарій, архімандрит  Канівський – чудотворець  був  зарахований  до лику святих  православної  церкви  як преподобномученик,  пам’ять  святителя  відзначається  двічі – 20 вересня та 26 травня  за  григоріанським  календарем (новим стилем).

Богдан Стрикалюк

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук