Чи може козак бути членом «церкви» яку не визнає Світове Православ’я та інших релігійних організацій?

козакЧи може козак бути членом «церкви» яку не визнає Світове Православ’я?
Чи може козак бути сектантом (єговістом, протестантом, бабтистом…)?
Чи може козак бути язичником?
Чи може козак бути атеїстом?

До Запоріжжя у козаки дійсно приймалися люди будьякої національності, однак вони були повинні прийняти Православну віру. Без виконання цієї умови переселенці не мали права мешкати на Запорожжi.
Запорожці щиро вірили в Бога i проголошували свою відданість ідеалам православ’я.

Запорожці шанували  ікони з зображенням святих. У період Нової Січі однією з найбільш популярних серед козацтва була ікона Божої Матері, що знаходилась в Новокодацький Свято Миколаївськiй церкві.

Під час посту багато запорожців здійснювало подорожі до Межигiрського та інших монастирів, де вони постилися i молилися. В той же час, за свідченням ченця Леонiда, чимало запорожців, за винятком військової старшини та “інших степенних стариків, в Січі мешкаючих по Межигiрському звичаю”, на відміну від греків, які “всі без винятку, . навіть малі діти”, говiють чотири рази на рік, про це “ні трохи не турбуються”

Для релігійності запорозького козацтва було притаманне шанобливе ставлення до християнських святих i до ікон. На Запорожжi була дуже поширена повага до Покрови. Згiдно з легендою, що записана до “Житiя Андрiя Юродивого”, під час наступу мусульман у Влахернськомухрамі з’явилася Богородиця в оточенні святих. Вона вийшла з царських воріт, зняла омфор i покрила ним присутніх, врятувавши від смертельної небезпеки. Ще задовго до заснування Нової Січі, в 1659 р. запорожці заснували на Чортомлицькiй Січі церквуна честь Покрови Богородицi.

Значно поширилось вшанування Покрови в період Нової Січі. Вже у 1734 р. на її честь було закладено січову церкву, а взагалі в 1734 1775 рр. на Запорозьких Вольностях існувало більше десяти релігійних споруд в ім’я Покрови Пресвятої Богородицi. На її честь козаки щорічно влаштовували свято на Січі. Покрова настільки шанувалася запорожцями, що на храмове свято вони збиралися до Січі навіть тоді, коли там була епідемія чуми.

Великою шаною запорожців користувався святитель Христовий Микола. Вiн виступав як охоронець від пожеж i нападів ворогів.

Здавна ведучи боротьбу з турками i татарами, козацтво знаходило дещо подібне цьому в діяльності святого архiстратига Михаїла, який захищав славу Божу i воював з сатаною. Тому запорожці проголошували святого архiстратига Михаїла Началоводцем, Предводителем військового товариства, називали його патроном i заступником Вiйська.

В XVIII ст. на Запорожжi, як i по всій Українi, великої популярності набув культ Андрiя Первозванного. Цей святий, що вважається “насадителем” православної віри в Поднiпров’ї, був близький запорожцям, які проголошували свою відданість православ’ю i вважали себе захисниками цієї віри.

Небесним покровителем козаків був ще й святий великомученик Георгій Побідоносець.

Крiм того, що на честь вищезгаданих святих на Запорожжi споруджувались храми Божі, козаки щорічно влаштовували свята на їх честь. Зображення святих Миколи i архiстратига Михаїла багато хто з козаків носив на грудях, особливо під час військових походів.

Справжні козаки були і є членами Канонічної Святої Апостольської Православної Церкви і до різних там розкольницьких «християнських» організацій ніяк відноситися не можуть!
Кому Церква не Матір тому Бог не Отець!

підготував Олександр Котельник

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук