Часи до Богдана Хмельницького і Хрестова Церква

1 — копия 2

У 1596 році Сигизмунд III зібрав у Бресті церковний собор, який розділився на два, – православний і уніатський. На соборі був проголошений союз – унія з римсько-католицькою церквою. Уніати визнали догмати католицизму, залишивши церковно-слов’янську мову і обряди при здійсненні богослужінь.

Унія була оголошена пануючою релігією, а Православна Церква пригнічувалася. У православних відбирали храми, але чисельність православного українського козацтва постійно збільшувалася.

Це стало початком кінця Речі Посполитої, хоча саме тоді здавалося, що польські пани остаточно оволоділи Україною. Але не Запорізькою Січчю, в яку усі йшли і йшли козаки.

Відповідаючи на набіги кримських татар і турок, українське козацтво здійснювало походи в Крим і до берегів Туреччини, перепливаючи Чорне море. Козаки навіть випалили околиці Стамбулу, так що турецький султан зі свого палацу бачив заграву пожеж. Козаки звільняли безліч християнських невільників. Історик Н. Березин писав:

“Ці козацькі подвиги, про які на Україні складалися цілі легенди, природно, приводили в зніяковіння усю Польщу, ні королі, ні різні правителі, що завідували управлінням Малоросії, ніякими заходами не могли угамувати козаків”.

Польські пани вимагали угамувати козацтво. “Конституції” 1601, 1603, 1611, 1613 роки вимагали підпорядкування тільки від реєстрових козаків і не мали практичного значення для вирішення “козацької проблеми”.

Вибраний в 1600 році гетьманом реєстрового козацтва Самійло Кішка прославився серед козацтва. У 70-х роках XVI століття під час одного з козацьких походів потрапив в турецький полон, де пробув майже чверть століття. У 1599 році Самійло Кішка організував бунт на турецькій галері і повернувся на Україну, де був вибраний гетьманом. Він з козаками брав участь у війні з Молдавією, в польсько-шведській війні в Ливонии. У одному з боїв він загинув.

Самійло Кішка об’єднав козаків після пригнічення повстання С. Наливайка, підняв його дух. Народ склав про нього пісню:

“Кiшку Самiйла по волi поздоровляли:
“Здоровий, – кажуть, – здоровий, Кiшко Самiйлу
Гетьмане запорозький! Не загинув єси у неволi
Не загинеш i з нами, козаками, по волi”!
Правда, Панові, полягла Кiшки Самiйла голова
У Киевi – Каневi монастирi.
Слава не умре, не поляже!
Буде слава славна
Помiж козаками
Помiж друзями
Помiж рицарями
Помiж добрими молодцями”!

Саме козацтво – оплот українського народу проти “панських затій”, Православна віра не давала польським панам захопити міцно у свої руки прекрасну Україну. Шляхта розуміла, що треба ослабити, знекровити українське козацтво. Козаки не піддавалися. Історик Н. Березин писав:

“Жадання волі і право на вільну працю. Чи не є уся минула історія українського народу втіленням цих віковічних прагнень. Коли “батько” з довгим сивим волоссям виїжджав під червоні ряди і, вказуючи гетьманською булавою на полиці, що виблискують золотою бронею, польських гусар, кричав гучним голосом: “За вiру, за вiру”!, то якими почуттями трепетало козацьке серце в грудях? Чи не рвалося воно до волі, яка означає свободу від всякого ярма”?

Новим українським гетьманом в 1606 році став Петро Конашевич-Сагайдачний. Він народився в 1570-х роках у Львівській області, під Самбором, в роду українського православного шляхтича. Він вчився в Острожській Греко-словяно-латинськоій  академії, в 1596 році з’явився на Запорізькій Січі, брав участь в антитурецьких походах в Молдавію і Ливонію. Він водив козацькі загони в далекі походи, узяв Варну, Кафу, Синоп, Трапезунд, звільнив безліч невільників. У Києві йому влаштовувалися урочисті зустрічі тріумфуючим народом.

Слава про походи козаків і перемоги Сагайдачного йшла по усій Україні – “ім’я запорожців, яке вже в очах пригнічених козаків і простолюдинів українського  краю було символом свободи, воно придбало вагу як сильна і надійна точка опори : все більші і менші загони козаків, які продовжують боротися з шляхтою, приймають назву запорожців”.

підготував Антон Волошин

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук